Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
Чим регламентована діяльність органу і його призначення
Держпродспоживслужба є юридичною особою публічного права і її діяльність регламентована відповідним Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667 (далі – Положення).
Діяльність Держпродспоживслужби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Положенням покладено чимало завдань на Держпродспоживслужбу, з повним списком яких можна ознайомитись клікнувши на Положення.
Зупинимося на завданнях, які стосуються саме медичного бізнесу, зокрема забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Якими нормативно-правовими актами керується орган, перевіряючи сферу медичного бізнесу
Основоположним Законом, що регулює суспільні відносини, що виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, є Закон України № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», прийнятий 24.02.1994 р.
Здійснюється цей нагляд з метою попередження, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства. Зокрема зазначеним вище Законом, посадовим особам Держпродспоживслужби надані досить широкі повноваження.
Так, відповідно до положень Закону України № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», прийнятого 05.04.2007 р., представники Держпродспоживслужби, серед іншого, наділені повноваженнями – проводити перевірки.
Які бувають види перевірок
Згідно з нормами зазначеного Закону, перевірки Держпродспоживслужби бувають плановими (передбачені статтею 5 Закону) і позаплановими (стаття 6 Закону).
Планові перевірки проводяться відповідно до затверджених Держпродспоживслужбою річних або квартальних планів. Їх періодичність залежить від ступеня ризику суб’єкта господарської діяльності. Органом, що визначає ступінь ризику і періодичність проведення перевірок, є Кабінет Міністрів України. Якщо ж стосовно певного суб’єкта господарювання зазначені критерії не затверджені, то ступінь їх ризику вважається незначним.
Важливим моментом для проведення планової перевірки є умова, що суб’єкт господарювання обов’язково повинен бути письмово повідомлений про її проведення в термін за 10 днів до початку перевірки. У тому випадку, якщо такого повідомлення ви не отримували, то можете сміливо не допускати до перевірки посадових осіб Держпродспоживслужби.
Позапланові ж перевірки можуть проводитись тільки за наявності певних підстав, які визначені в Законі. Серед них, зокрема:
- за бажанням самого суб’єкта господарювання з обов’язковим його письмовим зверненням;
- недостовірні дані в документах обов’язкової звітності, які подані суб’єктом господарювання;
- перевірка виконання приписів, розпоряджень або ж інших розпорядчих документів, виданих за результатами проведення планових перевірок;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства;
- якщо суб’єкт господарювання без поважних причин не подав у встановлений термін документи обов’язкової звітності, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали наданню таких документів.
З підставами для проведення позапланової перевірки суб’єкт господарювання обов’язково повинен бути ознайомлений і необхідно враховувати, що проведення такої перевірки з інших підстав, крім перерахованих вище, суворо забороняється.
Відмінністю від планової перевірки є те, що при проведенні саме позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.
При послідовному вивченні проблем, з якими стикається медичний бізнес при проведенні перевірок, можна стверджувати, що в першу чергу посадові особи Держпродспоживслужби перевіряють:
- невиконанні вказівок щодо усунення порушень санітарного законодавства, виявлених під час перевірок, які проводилися раніше;
- допуск до роботи осіб, які не пройшли обов’язкового медогляду, або хворих на небезпечні для оточуючих хвороби;
- невідповідність санітарним нормам об’єктів/приміщень, де здійснюється господарська діяльність;
- відсутності дозволів (погоджень) на заняття певними видами діяльності.
Які документи мають мати представники органу при перевірці і у який строк проводиться перевірка
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Таким чином, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду зобов’язані пред’явити уповноваженому представнику суб’єкта господарювання:
- службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю),
- і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб Держпродспоживслужби для проведення перевірки, якщо вони не пред’явили зазначених документів.
Строк здійснення перевірок не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – п’яти робочих днів (по плановим перевіркам) і двох робочих днів (по позаплановим перевіркам).
Продовження строків здійснення перевірок не допускається.
Що мають надати представники органу за результатами перевірки
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду складає акт у двох примірниках, з яких один передається суб’єкту господарювання, а другий залишається у органу державного нагляду.
Повноваження органу
До перевірок слід ставитися дуже серйозно, адже, крім можливих фінансових санкцій, посадові особи Держпродспоживслужби можуть застосувати певні обмеження, такі як:
- обмеження або тимчасова заборона певного виду діяльності;
- обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об’єктів у разі відступу від затвердженого проекту;
- тимчасову заборону виробництва, заборону використання та реалізації джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо вони визнані шкідливими для здоров’я людей, а також обмеження, призупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм;
- призупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановлених законодавством.
Чим може зарадити Центр медичного консалтингу «МедРада»
ЦМК «МедРада» має великий досвід у супроводі як планових, так й позапланових перевірок, оскарження їх результатів тощо. Наші фахівці позбавлять Ваш бізнес від негативних наслідків взаємодії з органом державного нагляду, надавши Клієнту можливість розвивати свій бізнес не відволікаючись на розв’язання юридичних питань.
Крім того, ЦМК «МедРада» допоможе при обстеженні об’єктів, які вводяться в експлуатацію, а також при оформленні дозволу на здійснення окремих видів діяльності, що є дуже актуальним для підприємців і підприємств, які виявили бажання здійснювати свою діяльність у сфері медичного бізнесу, оскільки найчастіше приміщення, придбане або ж зняте для здійснення в ньому медичної практики, або надання медичних послуг, підлягає переплануванню, переобладнанню, в тому числі з необхідним розширенням можливостей електромереж, систем вентиляції/кондиціонування тощо.